Реабілітація поранених військовослужбовців – не новий виклик для України. Лише від 2014 року і до початку повномасштабної війни у нашій країні, за даними ООН, налічувалось від 9 до 10,5 тисячі поранених бійців. Однак, торік Україна зіткнулася із новою, рекордною кількістю військових, які потребують лікування та реабілітації. І попри те, що точну кількість постраждалих військове керівництво країни нині не розголошує, очевидно, що система охорони здоров’я не була до кінця готовою до такого напливу пацієнтів. Що змінилось за рік великої війни та як нині реабілітують поранених військових – у матеріалі Центру громадського моніторингу та контролю.
Уряд продовжує шукати лікувальні заклади для реабілітації
Процес розширення кількості лікувальних закладів, де поранені захисники зможуть отримати реабілітацію, триває від самого початку повномасштабної війни. Змінюється і система надання допомоги. Зокрема, нині реабілітація бійців після поранень відбувається не в окремих центрах, а у великих шпиталях. Про це розповіла радниця-уповноважена президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна.
“Уже в перші 24–72 години фахівці приходять до людини в палату і починають працювати. Потім, коли її переводять у відділення для реабілітації, вона вже сама починає відвідувати зали фізичної і медичної реабілітації, ерготерапії, де вчиться по-новому керувати своїм тілом, виконувати звичайні побутові завдання. За потреби пацієнт під час реабілітації отримує допомогу інших фахівців, наприклад, психотерапевта, терапевта мови та мовлення, вузьких фахівців”, – пояснила вона.
Нині контракти на проведення реабілітації підписали вже 244 шпиталі. Для цього медзаклади повинні були мати достатню кількість висококваліфікованих фахівців та доказове обладнання для роботи. Також до роботи мультидисциплінарної реабілітаційної команди, до якої входять лікар фізичної та реабілітаційної медицини, фізичний терапевт, ерготерапевт і психолог, будуть долучені протезисти.
Спрощують процедуру отримання протезів
Разом із тим, в Україні спрощують процедуру отримання протезів. Про це заявив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко. У лікарнях створять мультидисциплінарні реабілітаційні команди, щоб розпочати підготовку до протезування на ранньому етапі.
Також залучать соціальні служби до роботи у закладах охорони здоров’я. Завдяки цьому можна буде подати необхідні документи для отримання протезів та допоміжних засобів реабілітації.
Психологічна реабілітація
Більше уваги в Україні почали приділяти саме психологічній реабілітації постраждалих військових. Нині, за даними Міністерства у справах ветеранів, уряд підписав контракти із понад 40 лікувальними закладами, які надаватимуть психологічні консультації та лікування бійцям. У таких лікувальних закладах має працювати мультидисциплінарна команда, у складі якої є лікар-психіатр, психоневролог і принаймні два психологи. Загалом, з липня минулого року захисники отримали понад сім тисяч послуг психологічної реабілітації.
Новітні реабілітаційні центри
У вересні минулого року 33-річний десантник Михайло Юрчук, який зазнав поранень під час боїв під Ізюмом, вперше в Україні отримав біонічний протез українського виробництва – нову руку. Протез встановили у реабілітаційному центрі “Незламні” у Львові. Від початку повномасштабної війни там пролікували понад 11 тисяч поранених українців, зокрема і 350 дітей.
Уже у квітні цього року на Львівщині розпочне роботу сучасна лабораторія з виготовлення та збору протезів на базі Superhumans Center. Реабілітація на базі Superhumans Center буде безплатною. Для цього медичний центр залучає допомогу фінансових донорів. Вже у жовтні заплановано відкриття другої черги закладу. Це дві операційні, палати на 45 ліжок та апартаменти для іноземних лікарів, які будуть надавати свої послуги і передавати досвід українським лікарям. Крім того, на базі Superhumans Center відбуватиметься навчання українських медиків-протезистів та реабілітологів із різних куточків країни.
Боротьба з бюрократією
Попри всі реформи медичної системи, військові й досі масово скаржаться на бюрократію в процесі проходження реабілітації. Боротьба з паперовою тяганиною ведеться і з боку самих військових та громадських активістів. Приміром, адвокат та військовослужбовець Масі Найєм, який і сам раніше зазнав поранення у зоні бойових дій та втратив око, заснував організацію “Принцип”, яка має на меті полегшити життя захисникам із пораненнями та боротись із ускладненнями військово-медичної системи.
“Мене вразило, що, коли я виписався з лікарні, ніхто не пояснив, що робити далі. Ані військові, ані ВЛК. І ви ж знаєте, що у мене важке поранення? Я втратив око, а не палець… Немає ніякої програми чи системи, яка могла б далі підтримувати пораненого військового. ”, – ділиться враженнями про бюрократію у системі реабілітації для військових Масі Найєм.
